Подвійне громадянство

Серія Heaven #17

“Подвійне громадянство”

Само собою зрозуміло, що всі ми тут є громадянами якоїсь країни, незалежно від того, чи ми народилися в цій країні, чи набули її в законний спосіб. Але що потрібно сказати і чітко усвідомити, так це те, що як сповідувані християни і члени Тіла Христового, ми отримали ще одне громадянство - небесне.  

Павло чітко заявляє про це у своєму листі до віруючих Филип'ян: “Але наше громадянство на небі, і ми з нетерпінням очікуємо звідти Спасителя, Господа Ісуса Христа”. (Фил. 3:20)

Отже, по суті, ми є громадянами двох різних країн... одна тут, на землі... а інша “небесна” Євр. 11:16. Ми дійсно маємо подвійне громадянство... що підводить нас до наступного питання. Яке з них є нашим “первинним” громадянством?

Зі Святого Письма цілком зрозуміло, яку з них ми повинні шанувати найбільше, але наше життя покаже, яка з них насправді є головною. Лише на перший погляд ми бачимо, що одне є тимчасовим, а інше - вічним, і це може дати нам відповідь на питання. 

Але щоб ми не втратили сенс, розглядаючи небо лише як місце, куди ми колись потрапимо після смерті, ми повинні враховувати, що Святе Письмо вчить нас, що зараз ми “сидимо з Христом на небесах”. Павло говорить тут не в майбутньому часі, а в теперішньому. Ми повинні зрозуміти, принаймні, в деякому духовному, але дуже реальному сенсі, що ми насправді вже там ... і тепер повинні почати бачити всі речі з небесної точки зору. 

Ці два світи є теперішньою реальністю і тісно пов'язані в нашому повсякденному житті, не кажучи вже про те, що те, що ми робимо в цьому житті, має значний і вічний вплив на наше наступне життя на небесах. 

Ісус сказав нам молитися: “Нехай буде воля Твоя і на землі, як на небі”. Хіба не має сенсу зробити все можливе, щоб дізнатися, як все робиться на небесах, щоб ми могли наслідувати це тут? 

Здається, за словами Ісуса і Павла, що чим більше людина зберігає небесне мислення, тим ефективнішою і благословеннішою вона буде в цьому житті... і тим більше вічних благословень вона матиме в майбутньому. Нагадуймо собі частіше, що у нас є два доми... у двох країнах... і тільки один з них встоїть.

Благословляю тебе, Майку.